Нам здається, що в частині розуміння сенсу цієї картини світ чітко ділиться на дві частини - ті, хто визнає її геніальною, і ті, хто зовсім не розуміє де тут взагалі мистецтво? Ось ви замовили б копію такої картини на полотні для себе? Ні? Адже таке буває, хоча й не дуже часто, якщо вже не лукавити. Або, збираючись на урочистість до друзів чи колег, попросили б надрукувати таку картину у подарунок? Це вже зовсім на любителя, на перевагу більш емоційні роботи.
Можна, звичайно, відповісти невбивним аргументом – вартість картини «Чорний квадрат» сьогодні, за оцінковою інформацією аукціонного будинку «Сотбіс», становить близько 20 мільйонів доларів! А за "незрозуміло що" стільки не платять. Взагалі про цю картину, переробивши відому фразу з популярного фільму «Формула кохання», можна сказати: це темний предмет і дослідженню не підлягає. І якщо про темний – це буде правда, а от якщо про дослідження, то тут навпаки, багато різних копій зламано. Але ми не будемо додавати в цю купу металу та дерева свій невеликий уламок. Просто поговоримо про нашого знаменитого земляка Казимира Малевича та його найвідомішу картину – «Чорний квадрат». Ну і про кілька його квадратів, і не зовсім квадрати, іншого кольору.
Отже, як кажуть фахівці з друку картин на полотні, картини Малевича не в ТОПі замовлень. Хоча Казимир Малевич з його квадратом входить до десятки найвідоміших і згадуваних художників-класиків. Чому люди не поспішають повісити у себе вдома чи в офісі копію світового шедевра, навряд чи нам вдасться відповісти. Сказати, що класику не люблять, буде неправдою. Копії того ж «Крика» Едварда Мунка чи «Закоханих» Рене Магріта, «Дерева життя» Густава Клімта чи «Сон, викликаний польотом бджоли…» Сальвадора Далі, замовляють часто. І навіть не тільки в первісному вигляді, а й у модному нині модульному виконанні. Значить, справа в самій картині – не всі бачать у ній те, що побачив автор та його шанувальники. Не всіх вона надихає, пробуджує почуття, і змушує вдивлятися настільки, що хочеться мати її поряд. І навіть її розбитий на модулі варіант не потрібний. Мабуть, як не розбивай такий квадрат - все одно вийде одна темрява, думають багато хто. Повторимося, ми тут не будемо аналізувати переваги чи недоліки картини та задуму майстра. Для цього є дипломовані та досвідченіші критики, а в нас інша мета. Просто готуючи цю статтю, ми освіжили для себе кілька цікавих відомостей про Казимира Малевича та його полотна, якими хотіли б поділитися з читачами.
П'ять фактів про Казимира Малевича та його картини, які ви не знали чи забули
Казимир Малевич родом із Києва, в якому він народився 1879 року, у багатодітній родині вихідців із Польщі. Себе вважав одночасно поляком та українцем, добре знав українську мову. До 17-річного віку він жив у Конотопі, де й написав свою першу картину. Потім працював у різних містах уже Радянського Союзу, а наприкінці 20-х років минулого століття навіть викладав у Київському художньому інституті.
Свою найзнаменитішу картину «Чорний квадрат» Малевич написав у 1916 році як гімн супрематизму, одним із яскравих представників якого він був і залишається. Цікаво, що ця картина є однією із триптихів. У його складі ще полотна – «Чорний хрест» та «Чорне коло». До речі, тільки чорних квадратів Малевич створив чотири, і вони відрізняються один від одного розмірами, технікою малювання і навіть глибиною чорного кольору. Але він має також червоні, і білі квадрати, та й інші картини з різнокольорових геометричних фігур.
Цікаво, що Казимир не був першим, хто зобразив і показав чорний чотирикутник, та й прямокутники іншого кольору також. За тридцять чотири роки до появи квадратів Малевича монохроматичні полотна почав малювати навіть не художник, а мислитель, письменник і композитор із Франції - Альфонс Алле. Він малював їх, швидше за жартом, і свій «Чорний квадрат» іменував «Битва негрів дуже темною ніччю в печері». А червоний: «Збирання врожаю помідорів апоплексичними кардиналами на березі Червоного моря».
Усі «Чорні квадрати» художника сьогодні знаходяться в Російській федерації, постійно експонуються в Російському музеї та в Третьяковській галереї.
Помер Казимир Малевич у тодішньому Ленінграді, після тяжкої хвороби, у віці 56 років. Ховали його у прямокутній труні, оформленій у стилі супрематизму. А на місці поховання було встановлено пам'ятник кубічної форми, з висіченим на ньому, звичайно ж, чорним квадратом.