Пейзаж чи подію можна описати словами, а можна намалювати картину та відобразити все в ній. Що буде більш вражаючим та наочним текст чи полотно неможливо визначити, якщо це зробили справжні генії.
Чи знаєте ви українську ніч? – писав Микола Васильович Гоголь. Придивіться до неї. Із середини неба дивиться місяць. Неосяжне небесне склепіння пролунало, розсунулося ще неосяжніше. Горить та дихає він. Земля вся у срібному світлі; і чудове повітря і прохолодно-душене, і сповнене ніжності, і рухає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівна ніч! Незабутні хащі черемх і черешень лякливо простягли своє коріння в ключовий холод і зрідка ліплять листям, ніби сердячись і обурюючись, коли прекрасний вітрець — нічний вітер, підкравшись миттєво, цілує їх. Весь ландшафт спить… Як зачароване, спить на пагорбі село. Ще біліша, ще краще блищать при місяці натовп хат; ще сліпучіші вирізуються з мороку низькі їх стіни.
Це прикордонний, чарівний стан природи – перехід із вечора в ніч і таємничий, що зачаровує світло місяця в нічній тиші, так неповторно описав Микола Гоголь у своїх Вечорах на хуторі поблизу Диканьки. І зміг також неповторно показати на своїх полотнах ще один наш знаменитий земляк, що народився в грецькому районі Маріуполя в середині 19 століття - Архіп Куїнджі. Придивіться до його кращих картин природи: «Місячна ніч на Дніпрі» або «Вечір на Україні», «Нічне» або «Українська ніч» і ви здивуєтесь фотографічній точності малюнка, і тихій, казковій красі нічного спокою, і чарівній грі фарб, і надзвичайному таланту майстра.
Малювати маленький Архіп практично вивчився сам, з дитинства розмальовуючи все, що траплялося під руку – уривки паперу, гросбухи, книги, стіни будинків, огорожі. Вже юнаком, його не взяв у учні знаменитий на той час живописець Іван Костянтинович Айвазовський. Архіп тільки з третього разу вступив до Імператорської Академії мистецтв, але недоучився там. Взявши бачення реалістичної картини світу від Рєпіна і Крамського, він потім так і не зумів порозумітися з художниками-передвижниками, завжди перебуваючи ніби особняком. І майже завжди вчиняючи врозріз із загальноприйнятими правилами.
Це він міг на піку своєї слави у 1880 роках, пропасти майже на двадцять років зі світського життя, практично усамітнившись і не виставляючи своїх нових робіт.
Це він міг влаштувати виставку з однієї тільки картини «Місячна ніч на Дніпрі», в результаті отримавши небачений ажіотаж публіки та масу захоплених відгуків. Багато хто хотів купити картину, але Куїнджі продав її Великому князю Костянтину Костянтиновичу за п'ять тисяч рублів – величезну на ті часи суму. І цю картину князь возив із собою навіть у навколосвітню подорож, чим трохи зіпсував її стан. А картина справді вражала новими ефектами, поєднаннями кольорів та фарб. Для більш натурального відтворення нічної гри світла та тіней художник багато експериментував з барвистими пігментами і навіть включав до їхнього складу бітум.
Це він, своїми творчими експериментами в російському мистецтві, на основі додаткових кольорів першим розробив так зване яскраве світло.
Сьогодні в українському Маріуполі Архіпу Івановичу Куїнджі встановлено бюст, а його картини знаходяться у багатьох музеях світу. З дитинства і до самої своєї смерті Куїнджі залишався своєрідним, повністю самостійним і ні на кого не схожим майстром, який часто намагається допомогти оточуючим і змінити світ на краще. Такою, дещо дивною і добродушною, але геніальною і вільнодумною людиною, він і залишається в нашій пам'яті.